"Радіо Свобода": Маяки згасають — ми маємо запалити нові
З болем дізнався про скорочення програм Радіо Свобода та Голосу Америки — медіа, які десятиліттями були маяками правди для тих, хто жив у мороці пропаганди. Їхній голос стихає — і в цю тишу вже заходить російська брехня.
Саме тому я прийняв рішення регулярно публікувати огляди російської дезінформації NarrativeScan, розбираючи, де є факт, а де — нав’язана інтерпретація. Я роблю це безкоштовно, бо вірю: доступ до правди — це не привілей, а право.
Мені по-справжньому сумно усвідомлювати, що світ може залишитися без незалежного джерела інформації про найнебезпечніші маніпуляції нашого часу. Але якщо інституції втрачають голос — ми, люди, маємо починати говорити.
Я триматиму цю лінію. Щоб правда ще звучала. Отже до діла!
Дезінформація стала не просто інструментом впливу, а й стратегічною зброєю, що формує сприйняття реальності на індивідуальному, суспільному та міжнародному рівнях. На основі даних моніторингу NarrativeScan (що це читайте в кінці статті) ми проведемо аналіз, розкриваючи не лише очевидні наміри й методи, а й глибинні психологічні механізми, історичні паралелі, ширший геополітичний контекст та потенційні довгострокові наслідки. Кожен випадок розглядається як частина складної інформаційної екосистеми, де факти, емоції та наративи переплітаються для досягнення стратегічних цілей.
Маніпуляція статтею Financial Times на каналі «СОЛОВЬЁВ»
Джерело: https://t.me/SolovievLive/314879
Першоджерело: https://www.ft.com/content/f3b3d3f9-2c55-45f4-a11d-2e12feeb1018
Telegram-канал «СОЛОВЬЁВ» використав статтю Financial Times як основу для створення спотвореного наративу про «кінець курського гамбіту України». У дописі цитати українського військового про логістичні труднощі (вузькість території, проблеми зі снабженням) подано як свідчення хаосу й паніки, а слова Майкла Кофмана про тактичні успіхи без стратегічного прориву перекручено в остаточний вирок операції. Оригінальний матеріал, однак, зазначає, що наступ змусив Росію перекинути елітні підрозділи, послабивши інші напрямки, укріпив оборону Сумщини та сприяв обміну полоненими — факти, які пропаганда ігнорує.
Вибіркове цитування поєднується з технікою «фреймінгу» — подія подається виключно як поразка, а позитивні аспекти замовчуються. Використання авторитетного західного джерела додає псевдолегітимності, що є класичним прийомом російської пропаганди ще з часів холодної війни. Психологічно це апелює до когнітивного упередження підтвердження у російської аудиторії, яка шукає доказів переваги своєї армії.
Цей інцидент вписується в ширший наратив про «неминучість перемоги Росії», що просувається з 2014 року, коли анексія Криму подавалася як блискавичний успіх.
Основна аудиторія — російські громадяни, для яких важливо підтримувати віру в силу армії та слабкість України. Вторинна — міжнародні читачі, які можуть сприйняти спрощену версію без перевірки.
У короткостроковій перспективі це зміцнює внутрішню підтримку війни в Росії. У довгостроковій — може ускладнити оцінку реального стану справ західними аналітиками, якщо спотворений наратив набуде поширення. Історично подібні маніпуляції (наприклад, з операцією в Афганістані) призводили до переоцінки власних сил та недооцінки опору.
Фейк про хімічну атаку в «ЛНР»
Джерело: https://t.me/hercon_ru/23354
Першоджерело: https://t.me/miroshnik_r/18213
Заява про український БПЛА з хлором у так званій «ЛНР» — класичний приклад дезінформації без доказів. Деталі (німецький дрон, саморобна ємність) додають видимої достовірності, але відсутність підтверджень робить це фейком. Наратив про «хімічну зброю» проти цивільних апелює до міжнародних конвенцій, щоб звинуватити Україну в тероризмі.
Емоційний шок від звинувачень у воєнних злочинах поєднується з технікою «перенесення вини» — Росія приписує Україні власні методи (наприклад, хімічні атаки в Сирії). Психологічно це викликає обурення й страх, підсилюючи ненависть до ЗСУ.
Подібні фейки з’являлися раніше (наприклад, звинувачення в біолабораторіях 2022 року) і є частиною стратегії відволікання від задокументованих злочинів РФ, як-от у Бучі.
Мета - українська аудиторія (деморалізація) та міжнародна (дискредитація в очах нейтральних країн).
Наслідки: У короткостроковій перспективі — тиск на Україну в інформаційному полі. У довгостроковій — ризик ерозії довіри до звинувачень у воєнних злочинах через надмір фейків, що ускладнює розслідування реальних порушень.
Маніпуляція заявою Путіна на каналі Кирила Федорова
Джерела: https://t.me/warhistoryalconafter/211528, https://t.me/warhistoryalconafter/211529, https://t.me/warhistoryalconafter/211530
Першоджерела: https://t.me/warhistoryalconafter/211527, https://t.me/warhistoryalconafter/211531
Коментар до заяви Путіна про «життя за здачу в полон» перекручує контекст, натякаючи на безвихідь ЗСУ. Пропагандист Кирило Федоров подає це як доказ слабкості України, ігноруючи, що пропозиція — не гуманітарна, а примусова.
Механізми впливу: Техніка «спрощення» зводить складну ситуацію до однозначного вибору, а саркастичний тон («Микол призывают сдаться») принижує опонента. Психологічно це апелює до почуття переваги російської аудиторії.
Такі заяви вписуються в традицію російської пропаганди про «милосердя до переможених» (згадаймо капітуляцію Паулюса в Сталінграді), але реально слугують тиску й залякуванню.
Ціль: Російська аудиторія, для якої важливо відчуття домінування.
Наслідки: У короткостроковій перспективі — деморалізація українських сил через поширення в соцмережах. У довгостроковій — підрив довіри до будь-яких «гарантій» РФ у переговорах.
Дезінформація часто грає на наших емоціях, використовуючи страх, ненависть чи гордість, а також посилається на історичні події чи авторитетні джерела, щоб досягти своїх цілей. Російська пропаганда спрямована на те, щоб мобілізувати власне населення та дискредитувати Україну. Водночас, навіть у західних чи проукраїнських джерелах можуть з'являтися чутливі теми, які ненавмисно послаблюють опір. Щоб ефективно протидіяти інформаційній війні, важливо не лише перевіряти факти, але й розуміти приховані наміри та контекст, у якому поширюється інформація.
NarrativeScan — це аналітичний підхід для виявлення, класифікації та аналізу дезінформаційних та маніпулятивних наративів, які циркулюють у медіа, соцмережах і месенджерах. Аналітичний продукт, який:
агрегує контент із Telegram, Facebook, медіа тощо;
виявляє повторювані теми та фрейми (наприклад: «Україна слабка», «Захід зраджує», «Росія гуманна»);
позначає джерела, аудиторію, інтенсивність поширення;
дозволяє відслідковувати зміну наративів у динаміці.
Методологія роботи з інформаційною загрозою складається з трьох компонентів:
Моніторинг: Збір даних із відкритих джерел.
Класифікація наративів: Визначення повторюваних патернів і сюжетів.
Представлення: тексти або графи.
NarrativeScan — це спосіб:
показати, як РФ веде інформаційні атаки;
які теми розганяються для різних аудиторій (української, західної, російської);
як змінюється тональність у відповідь на події;
надати обґрунтовану відповідь на питання: «Що поширюють?», «Чому?» і «Який ризик?».
Результати досліджень NarrativeScan регулярно публікуються на каналі “Олексій Мацука повідомляє” як відповідь на згортання факт-чекінгових ініціатив.