Українці не сперечаються про реформи. Вони критикують
Аналіз 23 518 згадок у Facebook за березень 2026 - і що це означає для стійкості держави в умовах війни
Українці не сперечаються про реформи у соцмережах. Вони критикують - одностайно, різко і майже монологічно. Єдиний виняток - реформа освіти.
Ми проаналізували 23 518 постів і коментарів у Facebook за березень 2026, у яких згадувалося слово «реформа». Розподілили їх за 6 напрямами (оборонна, антикорупційна, цифрова, економічна, соціальна, інституційна) і відокремили два шари: шар обсягу - 11 899 тематично розмічених одиниць (про що говорять), і шар емоційного наративу - 822 одиниці з вираженим позитивом або негативом (як говорять).
Ключові висновки в одному абзаці
У шарі наративу співвідношення негатив:позитив - приблизно 9:1. В антикорупційній реформі - до 25:1. НУШ (реформа освіти) - єдиний напрям, де голоси «за» і «проти» приблизно рівні. Реформа ТЦК, формально не існуючи як окрема, домінує в оборонному сегменті за обсягом і тоном. Інавтентична активність у коментарях про антикорупційну реформу - 15–16% проти базових 13,2%. Сигнал про цілеспрямований інформаційний тиск на одну конкретну тему з боку конкретних акторів.
Чому цей аналіз має значення
Реформи в умовах війни - це не бюрократична деталь. Це частина стійкості держави.
Якщо антикорупційна реформа буксує в очах суспільства, то падає довіра до інституцій. Якщо оборонна реформа асоціюється з ТЦК, а не з бойовим потенціалом, відповідно, мобілізаційний ресурс спалюється ще до фронту. Якщо реформа освіти виявляється єдиною сферою зі справжньою дискусією - це теж сигнал: там, де громадяни бачать себе (свої діти, їхнє майбутнє), вони готові обговорювати, а не тільки критикувати.
Ми не міряємо «реальний стан» реформ. Ми міряємо те, як їх сприймає активна частина українського Facebook. Це не вся Україна, не всі реформи, не весь діалог. Але це зріз, у якому видно текстуру, куди йде емоційна увага, де скупчуються наративи і де помітні сліди штучної активності.
Як ми рахували
Джерело - експорт із системи моніторингу соцмереж. 23 518 одиниць українського контенту з Facebook за 01–31.03.2026, що містять корінь «реформ*». Всього 12 180 постів + 11 338 коментарів.
Методологія двошарова і це принципово.
Шар A - обсяг (N=11 899). Тематично розмічені одиниці. Кожен пост або коментар проходив через словник регулярних виразів і відносився до одного з 6 напрямів реформ. Шар A відповідає: про що говорять.
Шар B - емоційний наратив (N=822). Підмножина Шару A, де класифікатор настрою присвоїв мітку POSITIVE або NEGATIVE (не NEUTRAL, не NaN). Шар B відповідає: як говорять. З 822 одиниць - 182 пости і 640 коментарів.
Ці шари не можна змішувати. Якщо я скажу «оборонна реформа - найактивніша і NEG:POS там 10:1», то я поєдную масштаб уваги (Шар A) з емоцією (Шар B), і це спотворює висновок. Тому далі кожна цифра має маркер до якого шару належить.
Що залишилось поза аналізом:
Приблизно 50% записів не мають мітки sentiment - класифікатор не впорався, або це нейтральний контент без чіткої емоції. Вони є в Шарі A, але не в Шарі B. Ще близько 11 600 записів не змогли бути тематично віднесені до жодного з 6 напрямів - це загальні згадки «реформи» без конкретики.
Так, Шар B - мала підмножина (≈3,5% від усієї вибірки). Саме тому я не роблю статистичних тверджень, а лише описую напрям сигналу.
6 напрямів реформ: що показав кожен
Оборонна реформа
Шар A: найактивніший напрям, близько 35% усього розміченого масиву. Тематика - ЗСУ, мобілізація, ТЦК, оборонпром, ВПК, ВЛК, бронювання, «Резерв+», Міноборони.
Шар B: тон - переважно негативний. Центральні наративи: «ТЦК треба реформувати», «мобілізація зламана», «бусифікація», «чому нема реформи ВЛК». Позитивні згадки про окремі технологічні рішення (дрони, цифровізація командування), але їх одиниці.
Парадокс: формально «реформа ТЦК» не існує як окрема у документах Кабміну. Але в суспільному дискурсі вона одна з найгучніших тем. Це сигнал: там, де громадянин напряму стикається з державою (повістка, ТЦК, ВЛК), він думає в категоріях «потрібна реформа», навіть якщо офіційно такої не заявлено.
Антикорупційна реформа
Шар A: другий за обсягом. Тематика - НАБУ, САП, ВАКС, НАЗК, судова реформа, ВРП, прокуратура, Prozorro, державний аудит.
Шар B: найбільша поляризація в усьому датасеті. Співвідношення NEG:POS приблизно 25:1. Це найжорсткіший негативний сигнал серед усіх реформ.
Наративи розпадаються на три групи:
Інституційна недовіра - «НАБУ не працює», «САП скомпрометована», «суди ті самі».
Звинувачення в саботажі - «влада тягне реформу правоохоронних», «генпрокурор лояльний», «ВКС контрольована».
Конкретні справи - реакції на резонансні новини (обшуки, арешти, підозри), з оцінкою від «нарешті взялися» до «показуха».
Позитивних згадок вкрай мало. Навіть коли з’являються новини про реальні кроки, реакція здебільшого скептична.
Додатковий сигнал: інавтентична активність у коментарях цього сегменту складає 15–16% проти базових 13,2%. Невелике, але стабільне перевищення. Це значить: тему тиснуть. Хтось зацікавлений, щоб антикорупційний дискурс звучав токсично і безнадійно.
Економічна реформа
Шар A: активна дискусія навколо ФОП, ПДВ, податкової реформи, бюджету, мобілізаційних податкових ініціатив, митниці.
Шар B: переважно негативний тон. Головні наративи - «ФОП хочуть знищити», «ПДВ - злочин проти малого бізнесу», «податкова реформа = ще більше тиску». Позитивних згадок - одиниці, здебільшого навколо цифровізації податкових процедур.
Тут цікавий соціальний зріз: економічна реформа обговорюється дуже конкретно - через біль окремого підприємця, який платить, недоплачує або не розуміє нових правил. Абстрактних тез («нам потрібна податкова реформа») майже немає. Все - через конкретний механізм.
Соціальна реформа
Шар A: освіта (НУШ), медична реформа, пенсійна система, соціальні виплати для ВПО.
Шар B: єдиний напрям зі збалансованою дискусією. Конкретно - НУШ. Позитивні й негативні згадки приблизно рівні. Частина аудиторії підтримує зміни у школі, інша - критикує навантаження на вчителів, методологію, тестування.
Це важливо. В усьому датасеті немає іншої реформи, де йде реальний діалог. Чому?
Моя гіпотеза: освіта - сфера, де результат бачить кожен батько, і цей результат неоднорідний. Є вчителі, яким НУШ дала свободу. Є батьки, які бачать, що дитина краще мислить. Але є й ті, кого не влаштовує знижена роль знань, акцент на soft skills, плутанина з оцінюванням. І ці голоси звучать на рівних.
Медична реформа у цьому сегменті менш активна, але теж з елементами двосторонності. Пенсійна майже не обговорюється.
Цифрова реформа
Шар A: Дія, Мінцифра, єДержава, цифровізація, штучний інтелект, єПідпис.
Шар B: найнижчий рівень поляризації. Значна частина згадок нейтральна (оновлення функцій, інструкції, новини про нові сервіси). У позитивних згадках задоволення від зручності. У негативних - скарги на помилки додатку.
Особливість: цифрова реформа чи не єдина, яку українці оцінюють через досвід користувача, а не через політичні лінії. Людина або скористалась Дією і їй зручно, або сталась помилка і вона злиться. Партійної приналежності тут майже немає.
Інституційна реформа
Шар A: Верховна Рада, регламент, виборче законодавство, децентралізація, територіальні громади.
Шар B: малий обсяг (N<50 у підтемах). Переважно негативний тон і критика Ради як інституції, незадоволення результатами децентралізації в окремих регіонах. Позитивних - локальні історії успіху конкретних ОТГ.
Цей напрям - найменш помітний у публічному дискурсі. Не тому, що реформи не відбуваються (вони йдуть), а тому, що вони не створюють драми на рівні емоційної дискусії.
Хто говорить: топ-голоси дискусії
Активні акаунти в Шарі A:
— Центр протидії корупції (ЦПК) — найбільший обсяг постів. Антикорупційна і судова тематика. Контент експертний, часто критичний до влади, але з фактажем.
— Європейська Солідарність (партійний акаунт) — широкий спектр тем, переважно негативний тон щодо дій влади.
— Лариса Білозір (нардеп) — активна критика оборонної і соціальної реформ з позиції опозиції.
— Оксен Лісовий (Міністр освіти) — єдиний діючий міністр серед топ-голосів. Позитивний тон про НУШ і освітні ініціативи. Контент інформаційний.
— Борислав Береза — аналітика, широкий спектр, переважно критичний.
— DEJURE Foundation — експертні матеріали про судову реформу.
— Кабінет Міністрів України (офіційний акаунт) — інформаційні повідомлення про ухвалені рішення. Тон нейтральний.
Інавтентична активність: де штучний тиск
У системі моніторингу є маркер inauthentic_type — поведінкові патерни, що вказують на координовану або штучну активність. Сюди входять immature_account (щойно створені), боти, узгоджена публікаційна поведінка.
Базові рівні:
— Пости: 2,5% позначено як inauthentic
— Коментарі: 13,2%
Чому коментарі вище? Комент — дешевий акт. Пост вимагає репутації акаунта. Коментарі — поле, де ботоферми найактивніші.
Де є перевищення базової лінії:
— Антикорупційна реформа, коментарі — 15–16%. Стабільне, невелике, але помітне перевищення.
— Оборонна реформа, коментарі — приблизно на рівні базової.
— Інші напрями — без суттєвих відхилень.
Висновок: антикорупційна тема - точка, де штучна активність концентрується. Це не масова інфооперація. Це фоновий, хронічний тиск на одну конкретну тему. Мета, судячи з тональності — підтримувати атмосферу безнадії навколо антикорупційних інституцій.
Головні наративи березня 2026
Чотири наративи, які домінували у Шарі B:
«ТЦК треба реформувати». Найпоширеніший. Негативний. Конкретний з історіями, скаргами, випадками. Ефект наративу - перенести увагу з оборони як цілого на окремий інструмент мобілізації.
«Влада саботує реформи». Універсальний наратив зустрічається у всіх антикорупційних і економічних темах. Логіка проста: якщо реформа не дає швидкого результату - це не складність, це злий умисел.
«ФОП/ПДВ - злочин». Економічний сегмент. Конкретний і емоційний - через біль підприємця. Часто без розрізнення між різними податковими ініціативами - все складається в одне «вони хочуть нас знищити».
«НУШ реформа». Тут є «за» і «проти». Дискусія про зміст освіти, роль вчителя, тестування. Цей наратив якісно відрізняється від інших і він розвивається, а не просто звучить.
Обмеження дослідження
Повторю, бо це критично для інтерпретації:
— Одна платформа. Facebook, не весь інтернет. Telegram, X, YouTube — окремі екосистеми з іншою динамікою.
— Один місяць. Березень 2026. Тренди можуть змінюватись місяць-до-місяця.
— Малі підвиборки в підтемах. У деяких сегментах Шару B — менше 50 одиниць. Це тренд, не статистика.
Що це означає
Три висновки і кожен потребує окремого дослідження, але вже зараз можна сформулювати.
Перший. У публічному дискурсі про реформи домінує монолог критики. Це не дивно в умовах війни і кризи довіри, але проблемно: коли критика одностороння, вона втрачає корисну функцію і перетворюється на фон. Влада перестає її чути, суспільство перестає її формулювати конкретно.
Другий. Реформа ТЦК, яка формально не існує, показує, що суспільство готове інтерпретувати як «потребу в реформі» будь-яку болісну точку контакту з державою. Це можливість: якщо реальна реформа ТЦК з’явиться і буде комунікована, тоді вона має високий шанс на позитивне сприйняття.
Третій. НУШ як єдиний напрям з реальним діалогом доводить: коли громадяни бачать результат (школа, діти), вони готові обговорювати конкретно, а не тільки критикувати. Це модель, яку варто повторити в інших сферах. Якщо реформи стануть видимими в повсякденному житті, то дискусія про них перестане бути монологом.
Це перший матеріал у серії. У наступному — квітневі дані (коли стануть доступні) і глибше занурення в тему інавтентичної активності: які актори, які патерни, як це впливає на реальні рішення.
Повна методологія, скрипти аналізу і датасет — доступні за запитом.
Олексій Мацука, matsuka.online