Буданов: Як виглядає інформаційна війна за західну аудиторію — на одному кейсі
Україномовне поле і англомовне поле — це дві окремі екосистеми навколо однієї постаті.
Основні висновки:
Аналіз згадок про Буданова показав, що 88.3% англомовного контенту — це дезінформація за допомогою російських технічних акаунтів.
Лише 2.3% англомовного потоку втрачає реальний Tier-1 мейнстрім, який здебільшого формується двома англомовними українськими виданнями.
Ключові історії в англомовному сегменті зосереджені на українських атаках, переговорах та питаннях безпеки, а не на внутрішніх українських конфліктах.
Російська дезінформація представлена переважно через одні й ті ж субдомени, що створює ілюзію різноманітності в західних медіа.
Минулого тижня я опублікував аналіз 11 213 україномовних згадок Кирила Буданова за тиждень моніторингу. Тоді висновок був простий: 28.8% усього україномовного потоку — це не природна дискусія, а копіпаст-інфраструктура з 633 технічних акаунтів, націлена на конкретний політичний сценарій. Цього разу — англомовна половина того ж самого кейсу. Датасет: 4 551 згадка за квітень 2026 року. І картина тут зовсім інша. Не за рамками — за самою структурою. Вона говорить уже не стільки про Буданова, скільки про те, як насправді влаштована інформаційна війна за західну аудиторію.
Якщо коротко — три цифри, на яких тримається все, що буде далі. По-перше, реальна частка глобального Tier-1 мейнстриму у всьому англомовному потоці — 2.3%. По-друге, кількість публікацій, яку одна російська мережа під одинадцятьма різними «національними» вивісками згенерувала про одного українського посадовця за місяць — 906. І по-третє, частка цього останнього контенту, яка має прапорець “дезінформація” у відкритих базах — 88.3%.
Тепер по черзі.
Як був оброблений датасет
Я брав англомовні записи з усіх доступних платформ — Twitter, Telegram, Facebook, Web, TikTok — за квітень 2026 року. Усе, де згадується Буданов. Постачальник даних автоматично проставляє маркери на акаунти й джерела: автентичність (inauthentic_behavior, immature_account), афіліацію з державами, прапорці “дезінформація” і “санкції”. На цій основі можна відрізнити органіку від координованих операцій.
Класифікація, яку я застосував, проста. Все, що має російську прив’язку — за полем source_country, source_state_affiliation_country, прапорцем DISINFO, або URL-збігом з відомими російськими ресурсами (rt, sputnik, tass, ria, pravda, lenta, gazeta.ru, kommersant та подібні), — позначається як російсько-афільоване. Все інше — як західне (умовно, бо туди потрапляє і непов’язана з Заходом периферія, і власне український англомовний експорт). Окремо — глобальний Tier-1 за чітким списком: Reuters, Bloomberg, FT, NYT, WSJ, Guardian, Economist, Politico, BBC, CNN, Times, RFE/RL, Euronews, DW, Le Monde, Spiegel, Atlantic, Foreign Affairs, Foreign Policy, Fox News, Al Jazeera.
З 4 551 запису 3 023 (66.4%) — західний / неросійський сегмент, 1 528 (33.6%) — російсько-афільований. А ось серед усього потоку справжній Tier-1 мейнстрим — лише 105 публікацій. Дві з трьох сотих частки. Тобто глобальна преса, яку всі цитують у моніторингах і брифінгах як індикатор «західного резонансу», складає менше трьох відсотків того, що насправді циркулює в англомовному просторі довкола української теми.
Реальна картина у Tier-1: що там насправді є
Ці 105 публікацій розподілені нерівномірно і це принципово. Більше половини — 67 зі 105, або 63.8% — дають два українських англомовних видання: Kyiv Post (55 згадок) і The Kyiv Independent (12). Решта 38 згадок розмазана тонким шаром по тридцяти різних заголовках. Bloomberg — шість, CNN — п’ять, Politico — чотири, Reuters — три, Fox News — три, RFE/RL — три. Далі по дві-одній: Times, Guardian, Euronews, ABC, MSNBC, Nature, Defense News, Straits Times, CNBC.
Географія Tier-1 ще цікавіша. З-поза України, де домінують згадані два англомовні видання, голосна решта — США (23) і Велика Британія (6). Бельгія і Філіппіни — по дві. Німеччина, Швейцарія, Індія, Сінгапур — по одній. Франція, Італія, Іспанія, Скандинавія, Канада, Польща в Tier-1 сегменті відсутні взагалі. Тобто для глобального мейнстриму Буданов — це постать, видима у Вашингтоні й Лондоні, з рідкісним слідом у південно-східній Азії і одним-двома континентально-європейськими «бекграундами». Континентальна Європа на нього просто не реагує.
Ще цікавіше — про що пишуть у Tier-1, коли пишуть. Шість сюжетів-домінант, у порядку обсягу.
Перший — удари по російських нафтопереробних заводах і прохання союзників їх призупинити. Це головний сюжет квітня. Заголовки Kyiv Post, Kyiv Independent, Bloomberg, Times: «Ukraine asked to ease attacks on Russian oil refineries amid Iran war price surge, Budanov says». Буданов тут — голос Києва, який публічно відхиляє прохання західних партнерів. Подача нейтральна, без героїзації й без дискредитації. Просто констатація позиції.
Другий — переговори в Маямі. Українська делегація — Умєров, Буданов, Кислиця, Арахамія — їде до Віткоффа і Кушнера. Kyiv Post, Kyiv Independent, Bloomberg фіксують це як процесуальну дипломатичну подію. Буданов вперше у Tier-1 з’являється не як силовик чи розвідник, а як переговорник. Це принципово важливе зміщення в рамці.
Третій — гарантії безпеки для України. The Times: «Russia has said it would accept proposals for Ukraine’s postwar security guarantees, according to Kyrylo Budanov». Він стає спікером позиції Києва у дипломатичному треку. Знову ж — нейтрально, як спікер, не як суб’єкт.
Четвертий — рейтинг довіри. Kyiv Independent: «Zaluzhnyi, Budanov — highest approval ratings». Єдиний чітко позитивний сюжет за період.
П’ятий — мобілізаційна криза. Kyiv Independent: «Wars are not won without people, Budanov says» — про хвилю ухилянтів. Тон тривожний, але спрямований на стан країни, а не на особу самого Буданова.
Шостий — позиція про удари по РФ. Kyiv Post: «Ukraine will not stop strikes on Russian territory». Подається як принципова позиція Києва.
Що з цього випливає — і це найважливіше — Tier-1 не пише про те, про що пишуть україномовні соцмережі. Жодної згадки про «готують наступника» — головна домінанта українського контуру з 222 тисячами engagement у тиждень — у Tier-1 не дотягнулась до жодної публікації. «Офіс Єрмака проти Буданова» — нуль згадок. Сюжет «майбутній лідер» і «президентські амбіції» — нуль. Дружина-мільярдерка, корупція ОП, Татаров, Міндіч, УПЦ МП — нуль.
Усі ключові лінії внутрішньоукраїнської дискредитації у глобальному мейнстримі просто не існують. Для Reuters, Bloomberg і Times Буданов — функціональна постать: екс-голова ГУР, член переговорної групи, людина, яка озвучує позицію Києва. Жодних персональних скандалів, жодної персональної політичної ваги, жодного контексту виборчої гонки.
Це — те, що я називаю «чистим слотом». Репутаційний рахунок дорівнює нулю. І це — ресурс. Не пасивний — активний. Кожен, хто займається стратегічними комунікаціями, повинен розуміти цінність такого слоту, бо вони відкриваються рідко й закриваються швидко.
Російський контур: що ховається за «західним покриттям»
А тепер інший бік — ті самі 1 528 російсько-афільованих записів. З них 1 349, тобто 88.3%, мають прапорець DISINFORMATION. Це найвищий рівень системної дезінформації в усьому англомовному масиві за квітень. Такого рівня немає у жодному іншому сегменті.
Але цифра 88.3% — не найцікавіше. Найцікавіше — інфраструктура. Близько 60% — а саме 906 з 1 528 російських записів — походять з однієї технічної мережі. Її домен — news-pravda.com, і вона має одинадцять регіональних клонів-субдоменів.
Розподіл такий. Сам news-pravda.com дав 280 згадок. Англомовна версія en.news-pravda.com — 152. Версія для США usa.news-pravda.com — 116. Альтернативне англомовне дзеркало pravda-en.com — 73. Європейська вивіска eu.news-pravda.com — 52. Версія, спрямована на правоцентричну американську аудиторію, trump.news-pravda.com — 40. Англомовна україно-спрямована ua.news-pravda.com — 36. Німецька germany.news-pravda.com — 30. Угорська hungary.news-pravda.com — 25. Британська uk.news-pravda.com — 19. Естонська estonia.news-pravda.com — 17. І окрема вивіска для угорськомовної аудиторії з англомовним контентом — en-hu.news-pravda.com — 13. Усього дванадцять субдоменів плюс додаткові дзеркала, які я не рахував окремо, бо вони вторинні.
Технічно це один сервер, один CMS, автоматизований переклад, регіональна обкладинка. Дванадцять «національних облич» з однієї стійки. Все інше — фасад.
Що це означає на практиці? Коли український комунікаційний моніторинг видає звіт у форматі «тема активно обговорюється у західних медіа — згадки в США, ЄС, Німеччині, Угорщині, Британії, Естонії», і цей звіт ґрунтується тільки на URL-розподілі без перевірки автентичності доменів, технічно це правда, структурно це фабрикація. URL-и реальні. Кліки реальні. Геолокаційне покриття реальне. А «західність» — нуль. Це не західні видання. Це один російський оператор, який під різними обкладинками створює саме враження «всі західні країни про це пишуть».
Чотири рамки російського контуру навколо Буданова
Я переглянув 200 найпотужніших публікацій з російсько-афільованих джерел. Чотири стійкі рамки, кожна з яких використовує реальні цитати або події, але міняє знак.
Перша — «голос поразки». Беруться реальні слова Буданова про переговори, стан фронту, залежність від західної допомоги — і монтуються як визнання слабкості. Типовий заголовок: «Remarkable admissions from the head of Zelensky office and ex Intel chief Budanov — Ukraine is absolutely dependent on its allies and outside support». Цитата правдива. Монтаж міняє знак з «констатація реальності» на «капітуляційне зізнання».
Друга — «військовий злочинець». Удари по російській нафтопереробці подаються як «terrorism», з використанням термінології типу «NATO tactics of international terror». Цільова аудиторія — праві західні сегменти, які сприйнятливі до рамки «ескалація — це погано».
Третя — «зневажає українців». Цитата Буданова про «mental problems in those fleeing mobilization» вириваєтся з контексту і комбінується з його ж окремим висловлюванням «Ukraine will attract migrants from Africa», щоб скласти расистський посил. Особливо активно це використовують usa.news-pravda.com і hungary.news-pravda.com.
Четверта — «зізнається у Третій світовій». Цитата «Third World War has been going on for a long time» — та сама, яку проукраїнські NAFO-акаунти у Twitter героїзують як попередження Заходу — у російському контурі переоформлюється у «Київ визнає, що затягує світ у велику війну». Це показовий приклад кросплатформенної гри одним і тим же цитатним активом. Один фрагмент, три аудиторії, три знаки. Той факт, що один і той самий шматок тексту зчитується протилежно у трьох різних інформаційних середовищах — і є те, що дезінформаційна машинерія шукає й оптимізує. Цитата без вбудованого знаку — це сировий матеріал. Знак прикручують пізніше, під аудиторію.
Асиметрія — головне відкриття дослідження
Якщо звести дві частини циклу разом — україномовну і англомовну — головне відкриття не в тому, що в обох контурах є дезінформаційний компонент. Це передбачувано. Головне в тому, наскільки слабко ці два контури зв’язані між собою.
Українська внутрішня домінанта — наратив «міграція плюс готують наступника» з 222 тисячами engagement — у Tier-1 не присутня взагалі. Українська домінанта «Офіс Єрмака проти Буданова» з 145 тисячами engagement — у Tier-1 не присутня. Українська домінанта «майбутній лідер / президентські амбіції» з 52 тисячами engagement — не присутня ні у Tier-1, ні навіть у російському англомовному контурі.
Останнє особливо цікаво. Це означає, що українська внутрішня кампанія дискредитації по сценарію політичного майбутнього сконцентрована виключно на внутрішньоукраїнському виборці. Ані Захід, ані Москва не грають цей сюжет англійською — ні щоб його внести в західний дискурс, ні щоб його збити. Тобто або кампанія настільки локально-таргетована, що зовнішніх амплифікаторів просто не задіяли, або зовнішні амплифікатори вирішили не брати в роботу. У будь-якому випадку — це окреме явище від того, що відбувається у глобальному контурі.
Натомість у глобальному англомовному контурі головні лінії боротьби за наратив проходять зовсім по інших осях. Удари по російських НПЗ. Маямські переговори. Принципова позиція щодо ударів по російській території. Гарантії безпеки. Мобілізаційна криза. Це предмет реальної інформаційної битви — і вона ведеться між позиціями Києва (нейтрально подаються Tier-1) і російським контуром (рамка «терор / залежність / зневага до своїх»).
Україномовне поле і англомовне поле — це дві окремі екосистеми навколо однієї постаті. Це нерозкрита тема в українській комунікаційній думці. Зазвичай ми мислимо «суспільну думку» як один потік. Дані показують, що це два потоки з різними рамками, різними акторами, різними відстанями від ядра прийняття рішень. І стратегія для одного потоку не переноситься механічно на інший.
Чотири стратегічні висновки
Перший. «Західний резонанс» у більшості українських моніторингових звітів — це не Tier-1. Це периферія: Twitter, Telegram, блогерські хмари, мережа news-pravda, українські англомовні експортні видання. Реальний Tier-1 становить два-три відсотки потоку. Рішення про «вдалу тему» чи «резонансного спікера» зараз будуються на метриках, які вимірюють не те, що всі думають, що вимірюють. Це — системна проблема, не проблема окремих недоосвічених прес-служб. Це проблема методології, яка вкоренилася в галузь і не оновлювалася.
Другий. Мережа news-pravda — референс-кейс «manufactured geographic diversity». Один оператор, одинадцять національних облич. Боротися з нею напряму — втрата часу: платформи вже маркують її контент, запити до Google на делістинг системно задовольняються, а нові субдомени з’являтимуться завжди швидше за реакцію. Натомість варто інвестувати в інструменти верифікації: перш ніж зараховувати «західну згадку» у звіт, перевіряти домен на приналежність до цієї мережі. Технічно це тривіально — список доменів public, чек відбувається за хвилину. У виконанні — це майже ніхто не робить. Тут низький поріг входу й висока віддача: одна добре зроблена внутрішня методичка для прес-служб державних органів закриє 60% поточних помилок монiторингу.
Третій. Kyiv Post і The Kyiv Independent — це національна комунікаційна інфраструктура, а не «два видання». 67 зі 105 якісних англомовних згадок — їхня. Без цих двох видань українська присутність у глобальному мейнстримі скорочується більше ніж утричі. Їхня роль — не «висвітлювати події», а працювати точкою входу для глобального медійного інтересу. До них треба ставитися як до інфраструктури — захищати, поглиблювати, системно постачати ексклюзивами, забезпечувати англомовний доступ до верховного політичного контуру. Те, як з ними сьогодні працюють — як з ще одними медіа, які пишуть «свій контент», — є стратегічною помилкою.
Четвертий. «Чистий слот» у Tier-1 не з’являється сам собою — він потребує роботи. Глобальна преса подає Буданова нейтрально й функціонально. Це не перемога, не поразка — це вікно можливості. Воно відкривається на 30-60 днів, потім закривається або відкривається конкуренту. Реалістична програма для постаті такого рівня — десять редакційних контактів у Reuters, Bloomberg, FT, Politico, BBC за місяць, підкріплених двома-трьома ексклюзивами під ці зустрічі. Такий ритм дає більшу кумулятивну цінність, ніж тисяча «спростувань» у периферійному англомовному потоці. Бо тисяча спростувань нічого не змінюють у читанні Reuters. А три ексклюзиви Reuters перевизначають читання тисячі спростувань.
Висновок
Півтора тижні тому в першій частині я писав, що українська інформаційна операція довкола Буданова має ознаки координованої — 224 групи копіпаст, 633 технічні акаунти. Це була розмова про внутрішній ринок дискредитації.
Цей текст — про зовнішній ринок. І тут проблема не симетрична першій. Якщо у внутрішньому контурі ми маємо справу з активною операцією, яку треба розуміти й нейтралізувати, то у зовнішньому контурі Україна у глобальному Tier-1 — не атакована. Вона переважно відсутня. Російський контур у Tier-1 теж відсутній. Те, що називається «російською дезінформацією на Заході», у переважній своїй масі — це не атаки на справжні західні медіа і не публікації у справжніх західних медіа. Це імітація західного резонансу для західної ж аудиторії через мережу шелл-доменів. Це не пропаганда у класичному сенсі. Це структурна підміна самого поняття «західний консенсус».
Відповідь на таку загрозу — не контрпропаганда. Відповідь — суб’єктність у десяти заголовках, які формують вступні абзаци для світових столиць. Бо інформаційна війна виграється не там, де багато шуму, а там, де приймаються рішення. А рішення приймаються в дуже короткому списку видань — і саме на цей список і слід спрямовувати ресурс.
Третя частина циклу буде про порівняльний аналіз присутності трьох українських публічних постатей у західній пресі за квітень-травень 2026. Дані вже зібрані.
Олексій Мацука, matsuka.online
ЧИТАЙТЕ ІНШІ НАШІ ДОСЛІДЖЕННЯ:
Буданов: образ наступного кандидата в президенти або репетиція майбутньої антикампанії проти нього